Найпоширеніша причина виникнення гніву, злості та роздратування в побуті, на роботі чи в життєвих ситуаціях – це думки про зобов’язання. Коли ви думаєте, що хтось щось повинен зробити, зрозуміти, відчути або не повинен.
Драма тут у тому, що думаєте-то ви про іншу людину, але ця повинність, як заноза, стирчить з вас і ранить вас.
Це й викликає різкі почуття болю чи гніву, які, на жаль, можуть призвести до агресивних дій або слів. Уникнути виникнення таких почуттів можуть допомогти наступні вправи.
Перша вправа
Вона допомагає відчути та зрозуміти різницю між "хочу" та "повинен". Здається, що різниця зрозуміла.
Звичайно, "хочу" стосується бажань, а "повинен" — обов’язків або необхідності щось зробити.В теорії ясно, але в конкретній ситуації ми схильні плутати ці поняття.
"Ви повинні мене розуміти." "Ви повинні бути відповідальним."
У стресовій ситуації важко визнати, що, насправді, це ви хочете, щоб інші вас розуміли. І ви хочете, щоб хтось відповідально виконав роботу. Ви цього хочете, а говорите (і думаєте), що вони повинні.
"Хочу" — це коли ви щось бажаєте. Це те, що подобається робити або що ви прагнете зробити з власної волі.
• Я хочу з'їсти морозиво. (Це бажання, тому що ви любите морозиво.)
• Я хочу подивитися фільм. (Це те, що ви бажаєте зробити для задоволення.)
"Повинен" — це коли ви маєте щось зробити, навіть якщо не дуже цього хочете.Це стосується обов'язків або того, що необхідно зробити з певної причини.
• Я повинен зробити домашнє завдання. (Це обов’язок, навіть якщо не хочеться.)
• Мені треба піти до лікаря. (Необхідно для здоров'я, навіть якщо це не приємно.)
Ремарка: чи справедливо вимагати від іншого і казати йому, що він повинен зробити те, що ви всього лише хочете?
Пропоную навчити себе швидко усвідомлювати різницю між "повинен" та "хочу" у конкретних життєвих ситуаціях.
Вправа: "Щоденний вибір"
Протягом дня звертайте увагу на свої дії. Кожного разу, коли збираєтеся щось зробити, запитайте себе: "Це те, що я хочу зробити, чи те, що я повинен зробити?"
Картки "Хочу" і "Повинен"
Візьміть два невеликі аркуші або картки: одну підпишіть "Хочу", іншу — "Повинен".Кожного разу, коли визначаєте, що певна дія — це бажання ("хочу") або обов’язок ("повинен"), запишіть цю дію на відповідну картку.
Аналіз наприкінці дня
У кінці дня перегляньте свої картки. Які дії переважали? Чи можете ви збалансувати ці два типи дій? Подумайте, чи можна зробити деякі пункти з колонки "Повинен" більш приємними або знайти в них щось хороше.
Наприклад, якщо ви повинні зробити домашнє завдання, спробуйте сприймати це як можливість навчитися чогось нового.
Дайте відповідь на питання: коли ви робите те, що повинні, то що ви хочете? Наприклад, ви щоранку повинні завозити дітей далеко на навчання, тому що хочете, щоб вони вчилися у гарній школі.
Коли ви відчуєте, що чітко усвідомлюєте різницю між бажанням та повинностями, можна переходити до другої вправи.
Вправа: "Суд над повинностями"
Визначення "повинності":
Виберіть одне з очікувань або "повинність", виконання якої ви очікуєте від іншої людини. Наприклад: "Мій друг повинен завжди вислуховувати мене, коли мені погано."
Роль прокурора:
Уявіть, що ви — прокурор. Ваше завдання — захистити твердження, що ця людина дійсно повинна виконувати ваші очікування.
Напишіть або висловіть аргументи на захист цієї "повинності". Наприклад:
• "Він мій друг, тому він повинен підтримувати мене в будь-який час."
• "Я завжди слухаю його, коли йому важко, тому він повинен робити те саме."
Роль адвоката:
Тепер уявіть, що ви — адвокат. Ваше завдання — захистити іншу людину від цієї нав’язаної "повинності" і показати, що це очікування не обов’язково справедливе або реалістичне.
Напишіть або висловіть аргументи на користь того, що людина не обов’язково повинна виконувати цю роль. Наприклад:
• "У мого друга теж можуть бути свої проблеми, і він може не завжди мати можливість, щоб підтримати мене."
• "Дружба не обов'язково означає постійну готовність допомагати. Можливо, він потребує часу для себе."
Допомогти адвокату можуть такі питання:
Чому ви вважаєте, що ця людина повинна це робити?
Чи є ці очікування реалістичними?
Чи можуть бути у людини причини не бути повинними у цьому? Які?
Як би ви почувалися, якби хтось наклав такі ж очікування на вас? А на всіх людей?
Чи обговорювали ви ці очікування з іншою людиною, чи це тільки ваше уявлення? Якщо обговорювали, то чи погодилася вона щиро на прийняття на себе такої повинності?
Чи може ця людина не виконати це очікування без шкоди ваших наших стосунків?
Які з цих очікувань можна пом'якшити або відмовитися від них, щоб не створювати зайвого тиску на інших.
Чи можливо замінити формулювання "Вони повинні..." на "Було б добре, якби..." або "Я б хотів/хотіла, щоб..."?
Суддівське рішення:
Тепер виступіть у ролі судді. Зважте аргументи обох сторін і вирішіть, наскільки справедливе ваше очікування щодо повинності.
Подумайте, чи можна знайти компроміс або знизити вимоги. Наприклад:
• "Мій друг може підтримувати мене, коли він має на це сили та час, але я не буду очікувати, що він має це робити завжди або відразу за моїм запитом".
Рефлексія:
Після "суду" подумайте про свої почуття та висновки. Чи стало ваше ставлення до очікувань від інших більш гнучким? Чи зникло відчуття, що хтось постійно "повинен" щось робити для вас?
Приклад: Ситуація: "Мій партнер повинен завжди розуміти мої потреби без слів."
Прокурор: "Ми живемо разом довгий час, він добре мене знає, тому повинен розуміти, чого я потребую. Партнери повинні підтримувати один одного інтуїтивно." Адвокат: "Партнер не може читати думки. Важливо відкрито говорити про свої потреби, а не очікувати, що він зрозуміє все без слів. Вимога до ідеальної інтуїції може створити напругу."
Суддя: "Очікування того, що партнер завжди буде розуміти мої потреби без слів, є нереалістичним. Краще вчитися чітко висловлювати свої бажання і потреби, а не покладатися на інтуїцію партнера."
Ця вправа допоможе усвідомити, чи є ваші очікування щодо інших людей справедливими та реалістичними, чи не впливають негативно ці очікування на ваші стосунки з людьми і ваш стан, та як можна змінити ваші очікування для кращого взаєморозуміння і стосунків.
Висновок: Наші очікування щодо інших людей часто перевищують межі реалістичного. Вони базуються на власних потребах та бажаннях, які ми не завжди чітко усвідомлюємо. "Повинності" лише створюють зайву напругу і в нас самих, і в наших стосунках. Щоб зберегти гармонію, важливо навчитися бачити різницю між тим, що ми дійсно хочемо, і тим, що очікуємо від інших. Це дозволяє нам бути більш гнучкими, розуміти потреби інших і знаходити компроміси.